Цю фотографію ми зробили на фотосесії перед хрестинами. Я прийшов заздалегідь домовившись про це з сім’єю, і ми зробили декілька класних кадрів. На цій фотографії ми бачимо, як мати тримає дитину. Я розташував її таким чином, щоб все світло від вікна йшло на неї, і воно вимальовувало гарний світлотіньовий малюнок. На задньому плані розташували батька з донькою, і вони там граються в обіймах, поки мати зайнята молодшою дитиною.
А це ще одна фотографія яку ми зробили на фотосесії перед хрещенням. Тут я попросив батьків сісти на ліжко і обрати ту сторону, яка ближче до вікна. Таким чином, світло гарно і м’яко промалювало їх. Мати тримає свого синочка на ручках, а тато тим часом обіймає свою дружину і тримає свого синочка за ручку. Разом вони дивляться на свою дитину. Завдяки цій гармонії фотографія виглядає естетичною, а емоції наповнюють її життям.
Ця фотографія - репортажний знімок, зроблений під час хрещення. Вона вражає справжніми емоціями дитини. Ручка, якою малюк вхопився за хустку, додає знімку драматичності. Чорно-білий вибір не випадковий - таким чином я намагаюсь звернути увагу глядача на самі емоції в цій фотографії. Кольорові знімки, на жаль, часто відволікають нас своєю різнобарвністю, але чорно-біла фотографія дозволяє нам глибше відчути той момент.
Ця фотографія була зроблена на сімейній фотосесії, присвяченій першому року життя дитини. Ми обрали жовтневий парк як місце для зйомки. Фоном послужили дерева, які переважно були в тіні. Тато став на більш світлу ділянку, щоб завдяки світлу відокремити їх від фону і зробити акцент на них.
Під час зйомки я попросив тата підкидати дитину, дивитися на неї і посміхатися. З нашого боку ми відволікали хлопчика різними звуками і жестами, щоб привернути його увагу до нас.
Цю фотографію я зробив на репортажі в ресторані. Я просто побачив, як тато обіймає свою доньку, а донька гармонійно склала ручки на плечах батька, таким чином обіймаючи його. Це чиста репортажна робота, яку я люблю встигнути вхопити, і дуже жалкую, якщо мені не вдається зафіксувати такі моменти.
Ця фотографія вже наполовину постановка, тут я побачив, як граються діти, і попросив старшого брата обійняти свого молодшого. Тоді зробив декілька кадрів і ось і вийшов такий гарний і емоційний знімок, який виражає любов і дружність між братами.
З цією фотографією мені дуже пощастило того дня, не кожен раз таке зможеш зняти. Цю фотографію я зробив вже після хрещення на подвір’ї собору, в проміжку між хрещенням і короткою фотосесією групових знімків, що роблять після хрещення. Я просто побачив цю дівчинку, яка тримала цукерку в себе за спиною, і вирішив її покликати. Мабуть, я відчував, що вийде щось унікальне. Ви тільки подивіться, як гарно на неї лягли тіні, вони тільки додали драматизму фотографії. Так, їй трохи заважало яскраве сонячне світло потрапляючи їй в очі, і ми бачимо якусь таку напруженість, зосередженість. Цей знімок розповідає про дівчинку, яка ховає за спиною цукерку і не хоче її показувати.
Ця фотографія була зроблена на банкеті у фотозоні під час дитячого дня народження. До приходу аніматорів я знімав біля фотозони, і в той вечір вийшло дуже багато фотографій. Саме цю фотографію я вибрав для статі. Вона підтверджує той факт, що дітей потрібно знімати без зупинки. Можна багато разів класти дітей в різні позиції, але бувають такі фотографії, які дивляться дуже живо і натурально.
Ця фотографія була зроблена на банкеті у фотозоні під час іншого свята. Я посадив хлопчика на стульчик і просто почав його смішити. Точно знаю, що батькам подобається, коли їхні діти посміхаються.
Ця фотографія була зроблена на вулиці Кобилянська біля літнього майданчику, на сходах. Ця фотографія просто дихає життям. Щирі посмішки розкривають перед нами справжню сімейну любов. Коментарі тут просто зайві, адже сама фотографія говорить більше тисячі слів.
І остання фотографія з якою я хочу вас познайомити, цю фотографію ми зробили на банкеті в одному з ресторанчиків нашого міста. Я побачив, як ці дівчата граються, я просто підійшов до них, попросив їх обійнятися. Але я вам скажу таке: коли просто підходиш і кажеш обійнятися, то з цього нічого хорошого не виходить. Фотографії вийдуть тоді статичними. Але якщо підійти і пожартувати, посміхатися до дітей, ще буває таке, що підбігаєш зненацька і жартами просиш обійнятися, тоді і виходять такі неперевершені, емоційні кадри.
Надіюся, що вам сподобалися ці історії про фотографії. На завершення хочу сказати, що дітей нескладно фотографувати, головне - знайти до них підхід. Також важливо робити це швидко і якісно, оскільки діти дуже швидко втомлюються від фотосесій, і це може їм набриднути. І вони цього приховувати не будуть, тим вони і відрізняються від дорослих, своєю без компромісною щирістю.
